приголосні: [t] [d]

нім. [t] - укр. [Т]

нім. [d] - укр. [Д]

[t] – приголосний, передньоязичний, подібний до українського [Т], різниця в вимові: кінчик язика і верхні альвеоли утворюють зімкнення, яке з великою силою раптово розривається видихуваним повітрям [t] вимовляється з видихом, напружений, і тому створює враження вимови [th]. Треба уникати звука [h] під час вимови німецького  [t].

[d] – приголосний, передньоязичний, подібний до українського [Д], але не такий дзвінкий. Залежність за дзвінкістю між [d] і [Д] така ж, як для [b] і [Б], тобто [d] – напівглухий, або зовсім глухий (подібно до українського /Т/).

Ключові слова: передньоязичний, зімкнення, напівглухий.

[t] – Konsonant, Vorderzungenlaut, gleicht dem ukrainischen Konsonanten [Т], aber der Unterschied ist in der Aussprache: die Zungenspitze und die oberen Alveolen schaffen den Verschluss, der durch die ausströmende Luft auf einmal stark aufgelöst wird. Der Konsonant [t] wird mit Behauchung ausgesprochen. Dabei scheint es als [th] ausgesprochen sein. Aber diese Erscheinung ist unbedingt zu vermeiden.

[d] – Konsonant, Vorderzungenlaut, gleicht dem ukrainischen Konsonanten [Д], aber der ist nich so stimmhaft. Es kommt auf die Stimmhaftigkeit an, wie es bei [d] und [Д], bzw. bei [b] und [Б] der Fall ist.

Schlüsselwörter: der Vorderzungenlaut, der Verschluss, halbstimmhaft.