Vokale [u:] [u]

[u:] – можна порівняти з укр. (рос.) [У], але німецький звук – довгий і закритий, губи витягнуті вперед і утворюють дуже малий ротовий отвір (менший, ніж у нім. [о:]). Довгий [u:] відноситься до голосних заднього ряду високого піднесення язика. За своєю артикуляцією [u:] подібний до українського [У] з тією лише різницею, що в німецькій мові губи сильно напружені, витягнуті вперед і округлені у вузьку щілину. Прохід повітря дуже малий, тому цей звук називають „закритим” голосним.

[V] – голосний, короткий, відкритий. Язик приймає положення, як при [u:]; рот відкритий, але менше, ніж при [ɔ], губи витягнуті вперед (менше, ніж при [u:] ). Вимовляється дуже коротко, але з великою силою.

Ключові слова: малий ротовий отвір, заднього ряду, високого піднесення, закритий, відкритий.

[u:] – diesen Vokallaut kann man mit dem ukrainischen Vokallaut [У] vergleichen, aber der deutsche Laut ist lang, geschlossen. Die Lippen sind vorgestülpt und schaffen eine sehr geringere Mundöffnung ( viel geringer als beim Laut [о:] ). Der lange Vokallaut [u:] gehört zu den Vokalen der hinteren Reihe und der hohen Zungenstellung. Nach seiner Artikulation ähnelt der Laut [u:] dem ukrainischen analogen Laut [У], aber im Deutschen sind die Lippen sehr gespannt, vorgestülpt und gerundet. Die ausströmende Luft fliesst durch eine sehr schmale Mundöffnung, deshalb wird der Laut als „geschlossen“ genannt.

 [V] – kurzer und offener Vokallaut. Der Laut hat solche Lage wie beim Laut [u:]. Die Mundöffnung ist geringer als bei dem Laut [ɔ]. Die Lippen sind auch vorgestülpt, aber nicht so weit wie beim langen Laut [u:]. Ausgesprochen wird kurz und sehr energisch.

Schlüsselwörter: geringere Mundöffnung, hintere Reihe, hohe Zungenstellung, geschlossen, offen.