Konsonanten [c] [x] [j]

[c] - приголосний, глухий, середнього ряду, щілинний. Щілина утворюється між задньою спинкою язика і м`яким піднебінням. [c] в німецькій мові позначається на письмі через „ch“ або „g“ в суфіксі „-ig“ в кінці слова. Наприклад: mich, Milch, eilig, Kirche, freudig. За звучанням  [c] подібний до українського м`якого [c] в словах: „Хівря”, „Хіна”. Німецький [c] дуже напружений, вживається в будь-якій позиції слова.

[x] -  приголосний, глухий, заднього  ряду, щілинний. Щілина утворюється між задньою спинкою язика і м`яким піднебінням, трохи подібний до українського  [x]. Артикуляція німецького  [x] відрізняється від українського тим, що під час вимови німецького  [x] повітря з великою силою проходить через щілину в задній частині ротової порожнини і буває таким сильним, що коливається навіть маленький язичок, але беззвучно та глухо. Приголосний  [x] позначається на письмі через „ch”.

[j] - приголосний, середнього ряду, щілинний, подібний до українського [й] у словах „Йосип”, „яма”, „їсти”. При вимові  [j] кінчик язика опирається в нижні альвеоли. Цей звук в порівнянні з українським [й] вимовляється дуже напружено. Якщо під час артикуляції [j] цілковито відсутній голос, то звук перетворюється в глухий [c].

Ключові слова: глухий приголосний, щілинний, задня спинка язика, м‘яке піднебіння, ротова порожнина.

[c] – stimmloser Konsonant, enger Mittelzungenlaut. Die Enge (Spalte) entsteht zwischen dem hinteren Zungenrücken und dem weichen Gaumen. Ich-Laut wird im Deutschen durch „ch“ oder „g“ ausgedrückt, z. B. im Suffix „-ig“: mich, Milch, eilig, Kirche, freudig. Nach dem Klang gleicht [c] dem ukrainischen weichen Laut [Х‘] wie in den Wörtern: „Хівря”, „Хіна”. Der deutsche  Ich-Laut wird gespannt in jeder Stellung ausgesprochen.

[x] – stimmloser Konsonant, enger Hinterzungenlaut. Die Enge (Spalte) entsteht zwischen dem hinteren Zungenrücken und dem weichen Gaumen und erstreckt sich bis zum Zäpfchen hin. Der hintere Zungenrücken wölbt sich zum weichen Gaumen auf, die entweichende Luft ruft intensives Geräusch hervor. Die Stimmbänder schwingen nicht. Das Gaumensegel ist gehoben. Der Konsonant Ach-Laut wird im Schreiben durch die Buchstabenverbindung „ch” bezeichnet.

[j] – stimmhafter Konsonant, palataler Mittelzungenlaut, gleicht dem ukrainischen Konsonanten [Й] in den Wörtern „Йосип”, „яма”, „їсти”. Bei der Aussprache berührt die Vorderzunge die unteren Schneidezähne, die Mittelzunge wölbt sich zum harten Gaumen auf und dazwischen entsteht die Enge. Die Stimmbänder schwingen, das Gaumensegel ist gehoben. Besonderheiten des deutschen [j]: ein Geräuschlaut mit intensiverem Reibegeräusch.

Schlüsselwörter: stimmloser Konsonant, der Engelaut, der hintere Zungenlaut, der weiche Gaumen, die Mundhöhle, das Gaumensegel.