довгий [ø:] та короткий [œ]
|
нім. [ø:] – нім. [œ], в українській мові відсутні |
[ø:] – голосний, закритий, довгий, переднього ряду. В українській мові немає подібного звука. Його артикуляція складна: язик приймає положення як при вимові [e:], тобто кінчик язика впирається в нижні зуби, а губи витягнуті як при артикуляції [o:]. Приголосний перед [ø:] не пом’якшується.
[œ] – голосний, короткий, відкритий, язик приймає положення як при артикуляції [ø:], лише губи повинні бути округлені як при короткому [ɔ]. Звук дуже відкритий, але артикулюється як передньоязиковий лабіалізований.
Ключові слова: губи витягнуті, артикулювати.
[ø:] – langer, geschlossener Vokal der vorderen Reihe. Im Ukrainischen gibt es keinen analogen Vokallaut. Die Artikulation ist sehr kompliziert: die Zunge hat eine ähnliche Lage wie bei der Artikulation des langen, vorderen Vokallauts der mittleren Zungenstellung [e:] – die Zungenspitze berührt untere Schneidezähne und die Lippen sind vorgestülpt wie bei der Artikulation [o:]. Der voranstehende Konsonant wird nicht palatalisiert.
[œ] – kurzer, offener Vokallaut. Die Zunge liegt berührend untere Schneidezähne wie bei der Artikulation des Lautes [ø:], d. h., die Lippen sind vorgestülpt wie bei der Artikulation des kurzen Vokallautes [ɔ]. Der Laut ist weit offen und artikuliert als vorderer, labialisierter Vokal.
Schlüsselwörter: vorgestülpte Lippen, artikulieren.