Основні поняття курсу

журналіст, який веде телепередачу. Його функ­ції визначаються специфікою і різноманітністю передач. Розріз­няють такі амплуа тележурналіста-ведучого: репортер, інтер­в’юер, ведучий новин, оглядач, коментатор, модератор, шоу-мен.

телевізійна декорація, на фоні якої відбу­вається дія.

актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, диригент, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декламує, грає на музичному інструменті чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури або мистецтва, включаючи твори фольклору, а також інші особи, які займаються такою самою творчою діяльністю, в тому числі виконують циркові, естрадні, лялькові номери.

працівник телебачення, який, керуючись програмою на день, забезпечує трансляцію, контролює мов­лення, підтримуючи тісний контакт з дикторами, режисерами, звукорежисерами, апаратними групами.

одна із поширених телевізійних форм, де головною особою є оповідач – безпосередній носій інфор­мації. Це, як правило, державний чи політичний діяч, вчений, письменник тощо.

плавне віддалення в кадрі від об’єкта, поступове зменшення масштабу його зображення без порушення різкості; здійснюється за допомогою трансфокатора.

коротка музична фраза між частинами пере­дачі. Найпоширеніша форма аудіовізуальної телеінформації, запозичена в документальному кінематографі і певним чином трансформована відповідно до специфіки телебачення.

запис на феромагнітну плівку зображення і звуку. Такий спосіб широко використовується для фіксації телепередачі або матеріалу до неї з подальшим відтворенням в ефірі чи під час монтажу.

електронний апарат, призначений для синхронної зйомки аудіовізуальних матеріалів.

широко використовуваний на телебаченні електронний апарат для записування на феромагнітну плівку і наступного відтворення з неї аудіовізуальних матері­алів.