Основні поняття курсу

папка з матеріалами, документами, що зібрані з певної тематики, проблеми або питання, що цікавить журналіста.

втілення на екрані сценічного чи літера­турно-художнього твору специфічними засобами телебачення.

виступ без попередньої підготовки, якого часто вимагає специфіка тележурналістики.

створення за допомогою виражальних засобів телебачення зримої картини у слухача, що дає йому змогу ніби знаходитися на місці події. Е. п. є неодмінною якістю телерепортажу.

навколишнє середовище, в якому електромагнітні хвилі поширюють сигнали телевізійного зображення і звуку.

поширення радіо- і телевізійних передач через ефір за допомогою радіостанцій і приймальних пристроїв колективного чи індивідуального користування. В Україні Е. м. почало розвиватися у 1924 році.

час, впродовж якого певна телестудія передає свої програми самостійно або в співпраці з мережною студією.

штучна мова, прийнята лише в певному колі людей, пов’язаних спільними цілями або інтересами. Ж. становлять спеціально підібрані поняття і терміни, слова і звороти мовлення. У відкритих групах (наприклад, молодь) Ж. (сленг) – це “колективна гра”. В замкнених колах Ж. – сигналом, що розпізнає “своїх” і “чужих”, а іноді – засіб конспірації. Іноді цей термін використовують на позначення викривленої мови.

слова або вирази, які використовують в мові певні соціальні або професійні групи людей як спосіб характеристики або самохарактеристики в програмах для молоді, різноманітних шоу, розрахованих на певні кола людей. Зловживання Ж. призводить до засмічення української мови.

розповідь, записана репортером на плівку та що включена в радіо- чи телепередачу.