«Вступ до мовознавства» є першим, початковим курсом науки про мову.

Предметом вивчення дисципліни є сутність мови, система і структура мови, процеси розвитку й функціювання мов, зіставний аналіз даних української мови та інших слов’янських і неслов’янських мов.

Міждисциплінарні зв’язки: усі дисципліни лінгвістичного циклу («Загальне мовознавство», «Сучасна українська літературна мова», «Історія української мови» тощо), «Фізика» (розділ «Акустика»), «Логіка» та ін.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Вступ. Фонетика.

2. Лексикологія. Граматика. Стилістика.

3. Класифікація мов світу.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Мета викладання навчальної дисципліни «Вступ до мовознавства» ввести студента-філолога в проблематику цієї науки, ознайомити його з людською мовою як суспільним явищем, зі структурою та історичним розвитком мови, з основними поняттями й термінами сучасного мовознавства. Здобуті знання будуть поглиблюватись у межах конкретного лінгвістичного курсу впродовж навчального процесу.

Основні завдання вивчення дисципліни «Вступ до мовознавства»:

– ознайомити студентів з основними поняттями, що становлять базу кожного окремого розділу мовознавства й поняттєву базу лінгвістики взагалі;

 дати «вступні» практичні знання з фонетики, лексикології, граматики, стилістики;

 подати основні відомості про окремі розділи мовознавства, беручи до уваги традиційні та нові, проблемні погляди сучасних лінгвістів;

 ознайомити з особливостями будови різноманітних мов світу.

Згідно з вимогами освітніх програм студенти повинні знати:

– основні положення теорії мови та її методологічні засади;

– найважливіші теоретичні поняття й категорії лінгвістики;

– структурні особливості мовних систем;

– первинні та вторинні знакові системи;

– етапи становлення й розвитку мовознавства як науки;

– спадщину провідних українських та зарубіжних лінгвістів.

Студенти повинні вміти:

– самостійно аналізувати мовний матеріал і робити висновки;

– застосовувати ті чи ті методи й прийоми дослідження для конкретних мовних одиниць або явищ;

– подавати порівняльну характеристику мовних систем, явищ, одиниць;

– використовувати здобуті знання на заняттях з інших лінгвістичних предметів.

На вивчення дисципліни відведено 90 годин / 3 кредити ECTS.