- Διδάσκοντας: Віктор Дворянкін
«Вступ до мовознавства» є першим, початковим курсом науки про мову.
Предметом вивчення дисципліни є сутність мови, система і структура мови, процеси розвитку й функціювання мов, зіставний аналіз даних української мови та інших слов’янських і неслов’янських мов.
Міждисциплінарні зв’язки: усі дисципліни лінгвістичного циклу («Загальне мовознавство», «Сучасна українська літературна мова», «Історія української мови» тощо), «Фізика» (розділ «Акустика»), «Логіка» та ін.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Вступ. Фонетика.
2. Лексикологія. Граматика. Стилістика.
3. Класифікація мов світу.
Мета і завдання навчальної дисципліни
Мета викладання навчальної дисципліни «Вступ до мовознавства» – ввести студента-філолога в проблематику цієї науки, ознайомити його з людською мовою як суспільним явищем, зі структурою та історичним розвитком мови, з основними поняттями й термінами сучасного мовознавства. Здобуті знання будуть поглиблюватись у межах конкретного лінгвістичного курсу впродовж навчального процесу.
Основні завдання вивчення дисципліни «Вступ до мовознавства»:
– ознайомити студентів з основними поняттями, що становлять базу кожного окремого розділу мовознавства й поняттєву базу лінгвістики взагалі;
– дати «вступні» практичні знання з фонетики, лексикології, граматики, стилістики;
– подати основні відомості про окремі розділи мовознавства, беручи до уваги традиційні та нові, проблемні погляди сучасних лінгвістів;
– ознайомити з особливостями будови різноманітних мов світу.
Згідно з вимогами освітніх програм студенти повинні знати:
– основні положення теорії мови та її методологічні засади;
– найважливіші теоретичні поняття й категорії лінгвістики;
– структурні особливості мовних систем;
– первинні та вторинні знакові системи;
– етапи становлення й розвитку мовознавства як науки;
– спадщину провідних українських та зарубіжних лінгвістів.
Студенти повинні вміти:
– самостійно аналізувати мовний матеріал і робити висновки;
– застосовувати ті чи ті методи й прийоми дослідження для конкретних мовних одиниць або явищ;
– подавати порівняльну характеристику мовних систем, явищ, одиниць;
– використовувати здобуті знання на заняттях з інших лінгвістичних предметів.
На вивчення дисципліни відведено 90 годин / 3 кредити ECTS.
- Διδάσκοντας: Віктор Дворянкін